Домовленість між Україною та Росією про взаємне припинення ударів по енергетичних об'єктах досі не укладена. Переговори тривають, однак у Кремлі не поспішають погоджуватися на перемир'я до зими, розраховуючи використати удари по українській енергетиці як важіль тиску на Київ. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на посадовців, безпосередньо залучених до переговорів, та людей, знайомих із позицією Кремля.
За даними FT, припинення ударів по енергетичних об'єктах обговорюють уже тривалий час. Спочатку ця тема порушувалася під час тристоронніх переговорів США, України та Росії, а після їх припинення в лютому контакти продовжилися окремими каналами та непублічними переговорами. Україна протягом останніх місяців пропонувала Росії взаємно припинити не лише удари по енергетичних об'єктах, а й атаки на порти та іншу критичну інфраструктуру.
Співрозмовники FT стверджують, що Москва досі не демонструвала зацікавленості в такій домовленості, відхиляла українські пропозиції та водночас посилювала атаки. Водночас співрозмовник, знайомий із позицією Росії, підтвердив виданню, що переговори про можливе енергетичне перемир'я відновилися. Однак люди, знайомі з логікою Кремля, стверджують, що Владімір Путін не зацікавлений у швидкому укладенні угоди до настання зими.
У Москві розраховують, що удари по українській енергетичній інфраструктурі в холодний період можуть посилити тиск на Київ і змусити його піти на поступки. На цьому тлі заява президента США Дональда Трампа про те, що Україна і Росія нібито вже домовилися не атакувати енергетичні об'єкти одна одної, фактично випередила переговорний процес. FT пише, що вона застала українських посадовців зненацька, оскільки на той момент Київ не мав надійних гарантій з боку Москви.
Додатковим сигналом відсутності остаточної домовленості стала позиція Кремля після попереднього заклику Трампа припинити українські удари по російських НПЗ. Дмитро Пєсков привітав такий заклик, однак на запитання, чи готова Росія у відповідь припинити удари по українській економічній інфраструктурі, конкретної обіцянки не дав. Окремий мотив американської сторони може бути пов'язаний із різким подорожчанням дизельного пального.
Двоє високопоставлених українських чиновників розповіли FT, що, на їхню думку, Трамп прагне продемонструвати американським виборцям, незадоволеним високими цінами на пальне, спробу домогтися їх зниження. За даними Associated Press, середня ціна дизеля у США вже перевищувала рекордні $6 за галон. При цьому оцінка KSE Institute, передана Financial Times, суперечить твердженню Трампа, що головною причиною глобального дефіциту дизеля стали події навколо Росії та України, а не війна з Іраном.
За підрахунками інституту, з березня по серпень експорт дизеля та газойлю з країн Перської затоки скоротився приблизно на 152 млн барелів, тоді як російський – на 68 млн барелів. Таким чином, втрати поставок із Перської затоки були приблизно у 2,2 раза більшими. Водночас українські удари дійсно суттєво вплинули на російський паливний сектор.
За даними KSE Institute, у липні морський експорт російських нафтопродуктів скоротився на 31,6% за місяць – до 1,36 млн барелів на добу, найнижчого рівня за весь період спостережень. На тлі дефіциту пального та атак на переробні потужності Росія в липні також запровадила заборону на експорт дизеля. Президент України Володимир Зеленський зі свого боку заявив, що Київ готовий припинити удари по російській енергетиці лише за умови, що партнери забезпечать реальне припинення російських атак на українську енергетичну та іншу критичну інфраструктуру.
Україна очікує конкретних умов і гарантій виконання такої домовленості. Таким чином, енергетичне перемир'я поки не набуло чинності: сторони продовжують контакти, однак остаточних умов і взаємних гарантій немає. Водночас інформація FT вказує, що ключовою перешкодою залишається позиція Кремля, який може бути зацікавлений у збереженні можливості атакувати українську енергетику взимку.
За матеріалами: Financial Times, Associated Press, KSE Institute
