Глава дипломатії ЄС Кая Каллас запропонувала розширити повноваження Європейської прокуратури (EPPO), щоб вона могла розслідувати та передавати до суду справи проти компаній і фізичних осіб, які допомагають Росії та Білорусі обходити європейські санкції. Про ініціативу повідомляє Politico з посиланням на двох дипломатів, знайомих із перебігом обговорення. Каллас порушила це питання 9 вересня на зустрічі з послами країн Європейського Союзу, однак поки не представила конкретного законодавчого проєкту.
Ідея полягає в тому, щоб передати EPPO можливість вести транскордонні справи щодо людей і компаній усередині ЄС, які порушують заборони на співпрацю із санкційними російськими та білоруськими структурами або проводять заборонені операції. Зокрема, йдеться про схеми постачання до Росії чутливих товарів і компонентів, які можуть використовуватися її військово-промисловим комплексом, а також про фінансові операції та відмивання грошей, що допомагають обходити обмеження. Проблема не у відсутності кримінальної відповідальностіПорушення санкцій у ЄС уже є кримінальним злочином.
У 2024 році Євросоюз ухвалив спільні мінімальні правила, які зобов'язали країни криміналізувати, серед іншого, торгівлю забороненими товарами, проведення заборонених фінансових операцій, допомогу в обході замороження активів та приховування справжніх власників майна. Однак безпосередньо розслідувати такі злочини та притягувати винних до відповідальності переважно мають національні правоохоронні органи. Через відмінності у законодавстві, практиці прокурорів та ресурсах країн застосування європейських санкцій залишається нерівномірним.
Саме цю проблему має вирішити пропозиція Каллас: замість набору окремих національних розслідувань складні транскордонні схеми обходу санкцій зможе вести єдиний орган ЄС. EPPO вже частково займається обходом санкційЄвропейська прокуратура працює з 2021 року і зараз передусім розслідує злочини проти фінансових інтересів ЄС – шахрайство з європейськими коштами, корупцію, значні транскордонні махінації з ПДВ та пов'язане з такими злочинами відмивання грошей. Водночас EPPO уже може втручатися у справи, пов'язані з обходом санкцій, якщо одночасно є злочин проти бюджету ЄС.
Наприклад, якщо ввезення забороненого російського товару приховується за неправдивими митними деклараціями та призводить до несплати мита або ПДВ. У липні 2026 року EPPO повідомила про таке розслідування у Польщі. За версією слідства, компанія імпортувала російську березову фанеру, видаючи її за продукцію з Казахстану.
Схема могла дозволити уникнути приблизно €206 тис. митних платежів та €47 тис. ПДВ. Саме наявність митного та податкового шахрайства дала Європейській прокуратурі підстави займатися цією справою.
Ще один показовий випадок EPPO розкрила в Литві. Двоє громадян Білорусі приховали зв'язки з російським і білоруським військово-промисловими комплексами, щоб отримати європейське фінансування на розробку високоточних супутникових технологій. Після завершення справи глава EPPO Лаура Кодруца Кьовеші прямо заявила, що цей випадок демонструє необхідність розширити компетенцію прокуратури на обхід санкцій ЄС.
Ідею намагалися просунути й ранішеДискусія про передачу санкційних справ Європейській прокуратурі триває не перший рік. Франція та Німеччина ще після початку повномасштабного вторгнення РФ підтримували розширення мандата EPPO, а у 2025 році це питання знову обговорювали міністри юстиції країн ЄС. Тоді домовитися не вдалося.
Euractiv зазначав, що одним із головних аргументів прихильників реформи був саме транскордонний характер схем: російські товари можуть проходити через треті країни, компанії та банки в кількох юрисдикціях, тоді як кримінальне провадження залишається прив'язаним до окремої держави. Для повноцінного розширення мандата EPPO буде недостатньо лише політичної заяви Каллас. За чинною процедурою для такого рішення необхідна згода всіх країн ЄС на рівні Європейської ради після консультацій з Європарламентом.
Ситуація, однак, змінилася порівняно з попередніми роками. У серпні 2026 року до Європейської прокуратури приєдналася Угорщина, після чого в механізмі EPPO беруть участь уже 25 із 27 держав ЄС. Поза ним залишаються лише Данія та Ірландія.
ЄС зміщує увагу з нових санкцій на їх виконанняІніціатива Каллас з'явилася на тлі дедалі більшої уваги Брюсселя не тільки до запровадження нових обмежень проти Москви, а й до реального виконання вже чинних санкцій. Після початку повномасштабної війни ЄС суттєво розширив обмеження проти російської енергетики, банків, військово-промислового комплексу та експорту технологій. Одночасно до санкційних списків дедалі частіше потрапляють компанії з третіх країн, які допомагають Москві отримувати заборонені товари або проводити платежі.
Якщо пропозиція Каллас зрештою отримає необхідну підтримку, для європейського бізнесу це означатиме суттєву зміну моделі контролю: справи про складні схеми обходу санкцій зможе централізовано вести незалежна прокуратура ЄС із мережею делегованих прокурорів у більшості країн блоку. Водночас на цьому етапі йдеться лише про політичну ініціативу. Politico зазначає, що конкретної законодавчої пропозиції Каллас під час зустрічі з послами не представила.
За матеріалами: Politico, Euractiv, Європейська прокуратура (EPPO)
