Постраждалі від російських ударів компанії не очікують, що держава безпосередньо компенсує багатомільярдні втрати. Натомість бізнес просить створити механізми, які дозволять самостійно відновити роботу: доступні кредити, повноцінне страхування воєнних ризиків, податкові послаблення та менший регуляторний тиск. На початку серпня російські атаки пошкодили склади, логістичні центри та виробничі об'єкти Rozetka, Fozzy Group, Novus, "Епіцентру", "Нової пошти", Intertop, Puma, Bosch, "Біосфери", видавництва "Ранок" та інших компаній.
У Rozetka попередньо оцінюють прямі збитки в кілька мільярдів гривень. Після атак прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову зустріч із представниками бізнесу. Уряд запропонував надати компаніям державні приміщення для розосередження складів, спростити міжнародну логістику, розширити страхування воєнних ризиків і залучити банки до пільгового кредитування відновлення.
Бізнес очікує конкретних рішеньЯк повідомляє "Економічна правда", у "Новій пошті" поки не оцінюють результати зустрічі з урядом. У компанії наголошують, що озвучені ініціативи мають консультативний характер і потребують оформлення у вигляді конкретних рішень та проєктів. Співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін також почув на зустрічі мало конкретики, але визнав, що підготувати повноцінний пакет допомоги за один день неможливо.
Компанія не розраховує на пряму компенсацію, однак очікує доступних інструментів для відновлення. У "Епіцентрі" оцінюють перспективи державної підтримки скептично. Компанія посилається на досвід попередніх років повномасштабної війни, протягом яких постраждалому бізнесу переважно доводилося відновлюватися власними силами.
Водночас засновник корпорації "Біосфера" Андрій Здесенко назвав зустріч із прем'єром продуктивною. За його словами, уряд зараз формує перелік потреб великого бізнесу, а конкретні рішення можуть з'явитися протягом тижня. Підприємствам також рекомендували готувати кілька сценаріїв роботи та розосереджувати активи.
Державні склади можуть не відповідати потребам компаній Бізнес підтримує ідею розосередження товарних запасів, однак сумнівається, що в держави є достатньо сучасних складських приміщень. Зруйновані об'єкти багатьох компаній були автоматизованими комплексами з рампами, спеціальним обладнанням і налагодженими логістичними процесами. Також залишаються невідомими ставки оренди, розташування та технічний стан державних об'єктів.
Навіть за наявності приміщень вони можуть бути незручними для окремих логістичних маршрутів. Деякі галузі не можуть швидко розподілити товари між кількома складами через регуляторні вимоги. Зокрема, на об'єктах із підакцизною продукцією необхідно встановлювати обов'язкові системи відеоспостереження, що збільшує витрати.
Зберігання частини товарів у Польщі, Румунії або Молдові бізнес вважає перспективнішим рішенням. Однак для цього держава має спростити митні процедури, щоб компанії могли швидко ввозити невеликі партії продукції та обладнання. Чинного страхування недостатньо для великого бізнесу Страхування воєнних ризиків залишається дорогим: вартість поліса може становити 6-10% вартості майна.
Через складнощі з міжнародним перестрахуванням страхові компанії також неохоче беруть на себе великі ризики. Чинна державна програма передбачає компенсацію збитків до 30 млн грн на одну юридичну особу, але охоплює переважно будівлі та обладнання. Товарні й сировинні запаси, які становлять значну частину втрат ритейлерів і виробників, до програми не входять.
Підприємці пропонують збільшити ліміт до реальної вартості активів, додати страхування товарів і сировини та залучити міжнародні фонди до компенсації частини страхових платежів. Окремо бізнес просить поширити повноцінне покриття на Київську та Дніпропетровську області, де під час останніх атак були зруйновані великі об'єкти. Головна проблема – знищене майно було заставою Одним із найважливіших інструментів відновлення бізнес називає пільгове кредитування.
Значна частина пошкоджених складів, обладнання та товарів перебувала в банківській заставі. Після їх знищення компаніям складно отримати нові позики для відбудови. Підприємці пропонують запровадити кредити на відновлення під державні або міжнародні гарантії, розширити програму "5-7-9%" та дозволити банкам надавати кредитні канікули без автоматичного погіршення класу позичальника.
Серед можливих рішень також називають відтермінування погашення основного боргу, продовження строків чинних кредитів і фінансування обігового капіталу за зниженими ставками. Для великих компаній, втрати яких вимірюються сотнями мільйонів або мільярдами гривень, бізнес просить створити окрему програму. Компанії просять менше перевірок і податкові послаблення Постраждалі підприємства пропонують щонайменше на рік зупинити планові перевірки в регіонах, які зазнали масованих атак.
Бізнес також просить прискорити отримання дозволів на реконструкцію складських і виробничих об'єктів. Серед податкових пропозицій – відтермінування сплати податку на прибуток, можливість спрямовувати прибуток на відновлення без додаткового оподаткування та повернення акцизу за товари, знищені до їх продажу кінцевому споживачеві. Компанії наголошують, що не очікують повного відшкодування втрат із бюджету.
Головним запитом залишаються зрозумілі правила, доступ до фінансування та швидке ухвалення рішень, які дозволять відновити виробництво й логістику. За матеріалами: Економічна правда, Кабінет Міністрів України
