Європейська комісія готує новий механізм спільних закупівель енергії, який має перейти від простого зведення покупців і продавців до централізованого об'єднання попиту країн ЄС і закупівель через спеціального ринкового оператора. Про це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила 6 жовтня під час виступу в Європарламенті напередодні засідання Європейської ради 15-16 жовтня. Для запуску механізму Єврокомісія створить окрему робочу групу, яка займатиметься об'єднанням енергетичного попиту.
За словами фон дер Ляєн, енергетичні потреби країн ЄС залишаються фрагментованими через різну структуру генерації та споживання. Тому Брюссель хоче об'єднати попит і доручити ринковому оператору проводити спільні закупівлі від імені учасників механізму. Новий підхід розвиває модель, яку ЄС почав використовувати після скорочення поставок російського газу.
Тоді європейські компанії об'єднували попит через AggregateEU, а платформа допомагала знаходити постачальників. Тепер Єврокомісія хоче піти далі й додати безпосередню спільну закупівлю після агрегування попиту. Фактично йдеться не про створення системи з нуля.
У 2025 році Єврокомісія запустила EU Energy and Raw Materials Platform, яка збирає заявки покупців та пропозиції постачальників, дозволяє агрегувати попит і може використовуватися для спільних закупівель енергоресурсів та стратегічної сировини. Попередній механізм AggregateEU працював у 2023-2025 роках, у ньому були зареєстровані 189 компаній. Рішення посилити координацію закупівель з'явилося на тлі нового стрибка цін на енергоресурси.
За даними, які навела фон дер Ляєн, із кінця лютого газ у Європі подорожчав на 140%, а дизель – приблизно вдвічі. Додаткові витрати ЄС на імпорт викопного палива вона оцінила у €100 млрд без збільшення фактичного обсягу отриманої енергії. Паралельно Єврокомісія планує продовжити тимчасові послаблення правил державної допомоги для найбільш уразливих промислових секторів та розпочати стратегічний діалог із європейськими нафтопереробними заводами.
Його метою стане зниження витрат і забезпечення достатніх поставок пального, зокрема для оборонних потреб. У середньостроковій перспективі Брюссель хоче зменшувати саму залежність від імпортованих нафти й газу. За словами фон дер Ляєн, зараз понад 70% електроенергії в ЄС виробляється з відновлюваних джерел та атомної енергетики, а частка російського газу в імпорті скоротилася з 45% у 2022 році до близько 12%.
Єврокомісія також робить ставку на швидше розширення електромереж. Торік у ЄС встановили понад 80 ГВт нових потужностей відновлюваної енергетики, однак, за словами фон дер Ляєн, приблизно у шість разів більше потужностей наразі очікують підключення до мереж. Для скорочення імпорту викопного палива ЄС також планує збільшити частку електроенергії в кінцевому енергоспоживанні з нинішніх менш ніж 25% приблизно вдвічі до 2040 року.
Таким чином, новий механізм спільних закупівель має стати короткостроковою відповіддю на високі ціни, тоді як довгострокова стратегія ЄС передбачає скорочення залежності від імпортних викопних енергоресурсів та збільшення власної генерації. За матеріалами: Європейська комісія, European Commission
