Російська економіка дедалі гірше витримує фінансування затяжної війни: держрезерви скорочуються, бюджетний дефіцит зростає швидше за план, а залежність від Китаю стає критичною. Воєнна економіка Росії демонструє ознаки структурного виснаження після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни проти України. Про це пише Handelsblatt з посиланням на дослідження Кільського інституту світової економіки та Stockholm Institute of Transition Economics.
За даними дослідження, ліквідні активи російського Фонду національного добробуту скоротилися з 6,5% ВВП на початку війни до 1,8% ВВП зараз. Це важливо, бо саме такі резерви Кремль використовував як фінансову подушку для покриття бюджетних розривів і підтримки економіки під санкціями. Ще один сигнал проблем – федеральний бюджет.
Дефіцит уже за перші три місяці року перевищив показник, який уряд РФ планував на весь рік. Одночасно нафтогазові доходи в першому кварталі впали на 45% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Президент IfW Моріц Шуларік зазначає, що в перші роки війни російська економіка виявилася стійкішою, ніж очікували багато експертів.
Але тепер, за його оцінкою, резерви значною мірою вичерпані, економічна база ослабла, а зростання фактично зупинилося. Підвищення цін на нафту через війну в Перській затоці може тимчасово допомогти російському бюджету, але автори дослідження не вважають це довгостроковим рішенням. Для Кремля проблема вже не лише в доходах, а в тому, що воєнна модель дедалі частіше працює через приховані та позабюджетні механізми.
Росія дедалі активніше підтримує військові витрати через банківську систему, швидке розширення кредитування та перенаправлення ресурсів у сектори, пов'язані з війною. Через це борги російських компаній різко зросли від початку повномасштабного вторгнення. Ключове обмеження для Москви, за оцінкою авторів, тепер полягає не тільки в грошах.
Росії бракує робочої сили, технологій і виробничих потужностей. Якщо Кремль просто збільшуватиме витрати, це може швидше розганяти інфляцію, ніж реально підвищувати військову спроможність. Окрема проблема для Росії – залежність від Китаю.
За даними дослідження, на КНР уже припадає близько 35% російської зовнішньої торгівлі. Китай постачає більшість критичних товарів подвійного призначення та компонентів, які можуть використовуватися у військовому виробництві. Автори оцінюють, що Китай забезпечив приблизно три чверті приросту російського імпорту санкційних критичних військових компонентів із 2022 року.
Це означає, що Москва отримала економічний рятувальний канал, але водночас стала набагато залежнішою від умов, які диктує Пекін. Для України висновок із цього дослідження практичний: санкційний тиск і удари по доходах РФ можуть мати більший ефект саме зараз, коли фінансова подушка Кремля стала значно тоншою. Автори дослідження вважають, що для Заходу відкривається вікно для посилення обмежень проти російського тіньового флоту, експортного контролю та каналів постачання критичних компонентів.
Це не означає, що Росія швидко втратить здатність воювати. Але модель, у якій бюджет, банки, держфонд і китайський імпорт одночасно підтримують війну, стає дедалі дорожчою та менш стійкою.
