Російські удари по складській та логістичній інфраструктурі України стали одним із чинників прискорення інфляції. Руйнування розподільчих центрів змушує підприємства перебудовувати постачання та збільшує витрати на зберігання і транспортування товарів. Найвідчутніше ці наслідки позначаються на цінах продуктів харчування, побутової хімії, техніки та ліків.
Про це йдеться в жовтневому Інфляційному звіті Національного банку України, оприлюдненому 5 листопада. Регулятор окремо дослідив економічні наслідки посилення російських атак на підприємства та логістичні об'єкти в другому півріччі 2026 року. За даними НБУ, лише протягом липня-вересня в Україні зафіксували 153 випадки цілеспрямованого пошкодження складських об'єктів.
Ці показники ґрунтуються на підтверджених випадках, зібраних Centre for Information Resilience. За оцінками регулятора на основі відкритих джерел, у третьому кварталі було знищено приблизно 800 тис. кв. м складських площ. Загалом від початку повномасштабного вторгнення втрати сягнули близько 2,1 млн кв. м.
Найбільшого удару зазнала складська інфраструктура Києва та області. За підрахунками НБУ, близько третини складських площ у столичному регіоні було зруйновано протягом кількох місяців. Руйнування складів вплинуло на значну частину споживчого ринкуНацбанк оцінив, що наслідки атак на складську інфраструктуру позначилися приблизно на 40% споживчого набору з урахуванням ваги відповідних товарів в індексі споживчих цін.
За модельними розрахунками НБУ, залежно від масштабу зростання логістичних витрат і втрат товарних запасів додатковий внесок обстрілів в інфляцію може становити від 0,5 до 0,9 відсоткового пункту. Базова оцінка регулятора передбачає, що наслідки російських атак додадуть до річної інфляції приблизно 0,7 відсоткового пункту наприкінці 2026 року. НБУ виділяє два основні механізми впливу руйнування складів на ціни.
Перший – збільшення витрат на логістику. Після втрати великих розподільчих центрів компанії переходять до використання менших складів, довших маршрутів і частіших поставок невеликими партіями. За ринковими оцінками, які наводить регулятор, оренда якісних складських площ за кілька місяців подорожчала на 12-13%.
Другий чинник – безпосереднє знищення товарних запасів. Через це тимчасово скорочується пропозиція окремої продукції, звужується асортимент магазинів і зменшуються можливості для проведення акцій та надання знижок. Водночас бізнес не повністю перекладає додаткові витрати на покупців.
Частину подорожчання підприємства компенсують за рахунок власної маржі, а конкуренція стримує підвищення роздрібних цін. Найбільше постраждали продукти, які потребують особливих умов зберіганняЗа розрахунками НБУ, майже дві третини інфляційного ефекту від руйнування складської логістики припадає на продовольчі товари. Особливо вразливою виявилася продукція, яка потребує постійного температурного контролю: молочні продукти, риба, морозиво та заморожені напівфабрикати.
Причина полягає в тому, що спеціалізовані мультитемпературні склади є найдорожчими в утриманні та одними з найдефіцитніших після російських ударів. Значний вплив дорожчої логістики також відчувають виробники питної води та безалкогольних напоїв. Для таких товарів витрати на транспортування становлять відносно велику частку кінцевої вартості.
Нацбанк навів конкретні приклади прискорення подорожчання. Зокрема, річні темпи зростання цін на столову та мінеральну воду збільшилися з 18,6% у липні до 24,2% у вересні. За той самий період темпи подорожчання морозива прискорилися з 10,8% до 13,3%, розсільних сирів – із 6% до 9,2%, а живої та охолодженої риби – із 26,2% до 29,1%.
Важливо, що ці показники відображають зміну річних темпів інфляції, а не подорожчання товарів безпосередньо за два місяці. Відчутно дорожчали також побутова хімія, техніка та лікиСеред непродовольчих товарів наслідки порушення логістичних ланцюгів найбільше позначилися на побутовій хімії, засобах гігієни, техніці, товарах для дому та фармацевтичній продукції. НБУ зазначає, що пошкодження одного з найбільших фармацевтичних складів вплинуло на пропозицію ліків, а знищення дорогих товарних запасів додатково посилило тиск на ціни техніки.
Зокрема, річні темпи зростання цін на побутову хімію прискорилися з 6,4% у липні до 14,4% у вересні, на шампуні – з 4,6% до 13,4%, а на ноутбуки – з 8,1% до 13,6%. Антибіотики вітчизняного виробництва за цей період прискорили подорожчання із 7,1% до 10,8% у річному вимірі, а імпортні вітаміни – з 6,5% до 9,8%. У Нацбанку звертають увагу, що настільки швидке прискорення подорожчання частини непродовольчих товарів є нетиповим.
Зазвичай їхня вартість значною мірою залежить від валютного курсу, який протягом відповідного періоду суттєво не змінювався. Тому одним із вагомих пояснень такої динаміки регулятор вважає саме втрату запасів і порушення звичних каналів постачання. На Київщині продукти дорожчали швидше, ніж загалом в УкраїніРегіональні показники також демонструють зв'язок між пошкодженням логістичної інфраструктури та прискоренням зростання споживчих цін.
За даними НБУ, у вересні продовольчі товари в Київській області подорожчали на 3% порівняно із серпнем. У середньому по Україні зростання становило 1,9% за місяць. При цьому на Київщину припало понад половину підтверджених пошкоджень торговельних складів, зафіксованих у серпні-вересні.
Регулятор вважає, що прискорення цін у регіоні частково пояснюється втратою товарних запасів та необхідністю перебудовувати постачання. Водночас НБУ очікує, що тимчасовий стрибок цін, спричинений безпосередньо знищенням запасів, поступово згасатиме в міру їх відновлення. Однак довгострокові наслідки атак залишатимуться відчутними.
Перехід підприємств на більш розосереджену складську мережу та дорожчі схеми доставки підтримуватиме підвищені виробничі й торговельні витрати навіть після поповнення запасів. Раніше "Курс України" повідомляв про попередні оцінки НБУ щодо можливого подорожчання продуктів унаслідок перебудови логістики. Новий Інфляційний звіт деталізує ці наслідки на основі фактичних даних за третій квартал та модельних розрахунків їхнього впливу на інфляцію.
