Національний банк України відмовився підтримати поточну редакцію законопроєкту №10225-д про регулювання ринку віртуальних активів, яку профільний комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання. Регулятор попередив про ризики для монетарного суверенітету, фінансової стабільності та конкуренції на криптовалютному ринку. Про це йдеться в офіційній заяві НБУ, оприлюдненій увечері 4 листопада.
Нацбанк наголосив, що підтримує врегулювання обігу криптоактивів відповідно до європейського регламенту MiCA та міжнародних стандартів, однак вважає окремі положення законопроєкту неприйнятними. Одне з головних зауважень стосується допуску іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей. За оцінкою НБУ, законопроєкт дозволяє таким активам виходити на український ринок навіть за відсутності належного регулювання та нагляду в країнах їхньої емісії.
Регулятор вважає, що це може послабити контроль над грошовим обігом, створити ризики для платіжної інфраструктури та вплинути на ефективність монетарної політики. Тому НБУ наполягає на праві оцінювати ризики іноземних токенів і за необхідності обмежувати їхній обіг в Україні. Друге зауваження стосується нерівних умов для українських та іноземних віртуальних активів.
На думку Нацбанку, спрощений доступ іноземних продуктів не повинен дозволяти їхнім емітентам обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів. Окремо НБУ попередив про ризики монополізації криптовалютного ринку та можливих корупційних зловживань під час авторизації торговельних майданчиків. Спочатку Нацбанк пропонував не обмежувати кількість операторів, які відповідають установленим вимогам.
Згодом як компроміс погодився на пропозицію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку дозволити на першому етапі роботу трьох операторів, відібраних за конкурсом. Однак у фінальній редакції законопроєкту, за твердженням НБУ, відсутнє чітке визначення кількості операторів, які зможуть працювати протягом перших п'яти років. Відповідне рішення залишено на розсуд НКЦПФР без достатніх антиконкурентних запобіжників.
Регулятор закликає встановити прозорі правила авторизації. Йдеться про попередження щодо можливих ризиків, а не про встановлені факти корупційних порушень. Національний банк також розкритикував порядок підготовки законопроєкту.
За інформацією регулятора, остаточну редакцію документа він отримав лише пізно ввечері 3 листопада, хоча раніше під час роботи над ним було досягнуто низки принципових домовленостей. Наступного дня заступник голови НБУ Олексій Шабан озвучив зауваження на засіданні парламентського комітету, проте, за оцінкою Нацбанку, формат засідання не дозволив провести повноцінне фахове обговорення. Напередодні "Курс України" повідомляв, що 4 листопада комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт №10225-д для ухвалення в другому читанні та в цілому.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, рішення підтримали 20 членів комітету. Документ передбачає запровадження правил роботи криптовалютних бірж, авторизації постачальників послуг і захисту клієнтських активів. Також пропонується оподатковувати прибуток від продажу криптовалют як різницю між ціною купівлі та продажу, а для раніше придбаних активів установити перехідний період зі зниженою ставкою ПДФО до кінця 2028 року.
У разі остаточного ухвалення нові правила планують запровадити з 1 липня 2027 року. Розгляд законопроєкту у Верховній Раді очікується протягом листопада, однак конкретна дата голосування поки не оголошена. НБУ закликав парламентарів доопрацювати документ до остаточного ухвалення.
Водночас незгода регулятора з поточною редакцією сама по собі не означає зупинення законодавчого процесу. Подальша доля законопроєкту залежатиме від рішення Верховної Ради. За матеріалами: Національний банк України
