Голова Національного банку Андрій Пишний рекомендував першому складу наглядової ради державного "Сенс Банку" Василя Веселого як людину, яка могла налагодити комунікацію банку з органами влади. Після розмови з Пишним ексголові наглядової ради Шевкі Аджунеру особисто представили Веселого на зустрічі в приміщенні НБУ. Про це Аджунер розповів 10 вересня під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки, яке очолює народний депутат Ярослав Железняк.
За словами Аджунера, після націоналізації "Сенс Банку" наглядова рада складалася лише з п'яти членів і мала проблеми з комунікацією з ключовими державними органами. Цю проблему він обговорював із представниками НБУ. Аджунер заявив, що саме після таких розмов перед ним з'явилася кандидатура Василя Веселого, якого до цього він особисто не знав.
На запитання Железняка, чи йшлося саме про голову НБУ Андрія Пишного, Аджунер спочатку зазначив, що, наскільки він пам'ятає, це був саме Пишний. Пізніше, коли депутати попросили детальніше описати обставини появи Веселого, Аджунер був конкретнішим."Пан Пишний мені сказав, що він спробує знайти когось, хто міг би закрити цю потребу банку", – розповів ексголова наглядової ради. За його словами, приблизно через день або два відбулася ще одна зустріч, на якій Веселого вже особисто представили Аджунеру.
Зустріч, як уточнив Аджунер, проходила безпосередньо в приміщенні Національного банку, на поверсі, де розташоване керівництво регулятора. Після розмови з Веселим Аджунер передав його кандидатуру іншим членам наглядової ради "Сенс Банку". Сам Аджунер, за його словами, не був присутнім на співбесіді та обговоренні умов контракту, щоб решта членів ради могли ухвалити рішення незалежно.
Спочатку Веселого найняли на тримісячний випробувальний період, а згодом контракт продовжили ще на 12 місяців. Офіційно Веселий працював радником наглядової ради з питань взаємодії з органами державної влади. Аджунер назвав трьома ключовими сторонами такої комунікації Національний банк, Міністерство фінансів та Офіс президента.
При цьому, за оцінкою ексголови наглядової ради, найбільше Веселий взаємодіяв саме з Мінфіном та Офісом президента, а не з Нацбанком. Аджунер наголосив, що під час його роботи Веселий не втручався в операційні чи фінансові рішення "Сенс Банку" і не намагався впливати на членів наглядової ради. За його словами, функція радника зводилася до постійного каналу комунікації між банком та державними стейкхолдерами.
Водночас Василь Веселий став одним із фігурантів історії навколо так званих "плівок Міндіча". Раніше Економічна правда писала, що співрозмовники видання у політичних колах називали Веселого "смотрящим" за "Сенс Банком". За їхньою версією, він міг погоджувати ключові рішення установи від імені представників влади та наближених до неї осіб.
На попередньому засіданні ТСК Пишний заявляв, що знає Веселого ще з часів його роботи в "Укрпошті", але не має з ним близьких родинних або ділових відносин та не спілкувався з ним щодо фінансів і банківського сектору. Після свідчень Аджунера Железняк заявив, що вони, на його думку, суперечать показам, які депутати раніше отримали від представників державних органів, зокрема керівництва НБУ. Голова ТСК назвав це "першим достатньо задокументованим випадком" можливого надання неправдивих показів комісії та заявив, що депутати окремо визначатимуться з подальшою реакцією.
За його словами, для цього, ймовірно, доведеться провести ще одне засідання ТСК. За матеріалами: засідання ТСК Верховної Ради, Економічна правда
