Союзники наближаються до угоди про розширення старої паливної мережі часів холодної війни у напрямку східного флангу та Туреччини. Мета – гарантувати постачання пального військам у разі великої кризи або війни. Країни НАТО близькі до домовленості про розширення паливної трубопровідної мережі Альянсу на схід Європи та до Туреччини, повідомляє Bloomberg.
Йдеться про інфраструктуру, створену ще за часів холодної війни для забезпечення військ пальним у разі конфлікту з Варшавським договором. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну питання військової логістики знову стало одним із ключових для НАТО. Альянс має не лише перекидати війська на східний фланг, а й забезпечувати їх пальним, бо без стабільного постачання авіація, бронетехніка та транспорт швидко втрачають оперативні можливості.
Система паливних трубопроводів НАТО була створена під час холодної війни. За даними Альянсу, NATO Pipeline System має близько 10 000 км трубопроводів у 12 країнах і сховища загальною місткістю 4,1 млн кубометрів. Вона з'єднує склади, військові авіабази, цивільні аеропорти, насосні станції, пункти завантаження залізничного й автомобільного транспорту, нафтопереробні заводи та морські входи.
Найбільшим елементом цієї системи є Central Europe Pipeline System. Вона проходить через Бельгію, Францію, Німеччину, Люксембург і Нідерланди та охоплює приблизно 5300 км трубопроводів. У мирний час мережа також використовується для цивільних потреб, зокрема для постачання авіапального до великих аеропортів, але військові потреби мають пріоритет.
Проблема в тому, що нинішня інфраструктура історично була зосереджена переважно у Західній та Центральній Європі. Країни східного флангу – зокрема Польща, Румунія, Балтійські держави та інші союзники біля кордонів Росії – значною мірою покладаються на автомобільні та залізничні перевезення пального. Аналітики OSW зазначали, що у разі конфлікту з Росією таких способів постачання може бути недостатньо.
Перекидання великих сухопутних і повітряних сил на схід призведе до різкого зростання попиту на пальне ще до початку повномасштабних бойових дій, а дороги й залізниці одночасно будуть перевантажені іншими військовими вантажами. Підземні трубопроводи вважаються більш захищеним способом доставки великих обсягів пального, ніж колони цистерн. Вони менш помітні для противника, не створюють такого навантаження на дороги та залізницю і можуть швидше забезпечувати великі військові угруповання.
Розширення паливної інфраструктури НАТО на східний фланг посилює військову готовність союзників у регіоні, який став головним напрямком стримування Росії. Польща також відіграє ключову роль у постачанні військової допомоги Україні, тому розвиток логістики на цьому напрямку має значення і для стабільності підтримки Києва. Проєкт буде складним і дорогим.
За оцінками OSW, створення східноєвропейського розширення паливної системи разом із допоміжною інфраструктурою може коштувати десятки мільярдів євро і тривати багато років. Окремим питанням стане фінансування: частина союзників наполягає на використанні спільного бюджету НАТО, тоді як інші можуть вимагати, щоб держави фінансували такі проєкти самостійно. Якщо домовленість буде остаточно погоджена, це стане ще одним сигналом, що НАТО переходить від тимчасового посилення східного флангу до довгострокової підготовки інфраструктури для можливої великої кризи з Росією.
По матеріалах: Bloomberg, NATO, OSW
