О 23:15, у ніч масованої атаки на Україну, мешканці Дніпра, які прийшли перечекати небезпеку в укритті ліцею №61, зіткнулися з несподіваною проблемою. Охоронець компанії «Джеб», яка обслуговує навчальний заклад, вимагав, щоб люди залишили приміщення та йшли додому.
Йдеться не просто про підвальне приміщення школи. Це укриття, яке водночас виконує функцію пункту незламності. Саме сюди люди приходили під час повітряних тривог, аби знайти захист від обстрілів.
Укриття, яке створювали для людей
Ліцей №61 має давню історію, а його директорка Світлана Андріївна очолює заклад понад 45 років. Від початку повномасштабної війни вона разом із колективом доклала чимало зусиль, щоб підвальні приміщення стали повноцінним укриттям. Працівники розчищали підвали, вивозили сміття, приводили приміщення до ладу.
За словами директорки, від початку війни до укриття пускали всіх, хто потребував захисту. Приходили мешканці сусідніх будинків, батьки з маленькими дітьми. Деякі люди навіть залишалися там ночувати через постійні обстріли. Жодного разу нікому в укритті не було відмовлено.
Тобто для мешканців району це давно було не просто приміщенням при навчальному закладі, а місцем, де можна було перечекати небезпеку.
«Джеб» і мільйонні контракти міської влади
Історія з ліцеєм №61 – не єдиний привід поставити запитання до роботи охоронної компанії «Джеб» та міської влади, яка укладає з нею договори.
За даними розслідування Dnipro.media від 29 травня 2026 року, у 2025 році на охорону модульних укриттів Дніпро передбачив 26 млн грн, а у 2026-му — понад 30,1 млн грн. Загалом це близько 55 млн грн за два роки. Виконавцем послуг стало ТОВ «Служба охорони «Джеб».
Журналісти також з’ясували, що близько 70% договорів цієї компанії укладено зі структурами Дніпровської міської ради. Загальна сума таких контрактів, за даними розслідування, становить близько 421 млн грн. Серед найбільших замовників – Департамент громадського порядку і цивільного захисту та Департамент гуманітарної політики, який очолює Ксенія Сушко.
Ще в одному матеріалі Dnipro.media йдеться про закупівлю на 13,13 млн грн: у березні 2026 року «Джеб» стала єдиним учасником і переможцем тендеру на патрулювання територій поблизу 26 захисних споруд. За інформацією видання, за час роботи компанія отримала близько 488,6 млн грн на державних закупівлях.
Ці цифри свідчать про масштаб співпраці компанії з бюджетними установами та комунальними структурами. І на цьому тлі випадок у ліцеї №61 ставить ще гостріше запитання: за що саме місто платить охоронцям і як контролює якість їхньої роботи?
Хто відповідає за те, щоб укриття були доступними?
Організація охорони міських закладів освіти та використання бюджетних коштів на ці послуги належать до сфери управління міської влади. Департамент гуманітарної політики проводить закупівлі охоронних послуг для закладів освіти. Відповідно, саме міська система управління має забезпечити, щоб охорона не перешкоджала людям отримувати захист у небезпечний час.
Політична та управлінська відповідальність за роботу цієї системи лежить на міському голові Борисові Філатову. Він очолює міську владу, яка визначає пріоритети, розпоряджається бюджетними ресурсами та має контролювати роботу підпорядкованих структур.
Тож питання не стільки до охоронця, який вимагав від людей залишити укриття. Хто визначив правила доступу до нього? Чи були відповідні інструкції для охорони? Хто контролює виконання договорів із «Джеб»? І чи знає міський голова, як на практиці працює система, на яку з бюджету спрямовують десятки мільйонів гривень?
Місто витрачає значні кошти на охорону укриттів, але мешканці, які приходять туди в пошуках безпеки, не повинні опинятися перед зачиненими дверима або чути вимогу йти додому.
Укриття створюють не для звітів і не для красивих цифр у презентаціях. Їхнє призначення – захищати людей. І якщо система, яку утримують коштом платників податків, не може гарантувати доступ до безпечного місця в ніч масованої атаки, відповідати за це мають не лише ті, хто стоїть біля дверей, а й ті, хто цю систему очолює і контролює.
