Кабінет Міністрів України 14 жовтня схвалив законопроєкт, який передбачає запровадження нових механізмів протидії ухиленню від сплати податків. Зміни стосуватимуться переміщення активів за кордон, операцій із необґрунтованою податковою вигодою та використання відмінностей між податковими системами різних країн. Про це повідомило Міністерство фінансів України.
Законопроєкт розроблено для приведення українського податкового законодавства у відповідність до Директиви ЄС 2016/1164 (ATAD). Його головна мета – запобігти виведенню прибутків з-під оподаткування та зменшенню податкової бази через міжнародні схеми. Оподаткування активів, які виводять за кордонОднією з ключових змін стане запровадження механізму Exit Tax – так званого податку на вихід.
Він застосовуватиметься у випадках, коли компанія переміщує активи за межі України, внаслідок чого держава втрачає право оподатковувати приріст їхньої вартості. Зокрема, це може стосуватися передання активів постійному представництву за кордоном, зміни податкової резиденції компанії або припинення діяльності постійного представництва нерезидента в Україні. У таких випадках платник податку на прибуток збільшуватиме фінансовий результат до оподаткування на різницю між ринковою вартістю активів та їхньою вартістю для податкових цілей.
Водночас механізм матиме винятки. Зокрема, він не поширюватиметься на окремі випадки тимчасового переміщення активів строком до 12 місяців, операції між компанією та її дочірнім підприємством, а також ситуації, коли Україна зберігає право на оподаткування. Повторне оподаткування тієї самої суми приросту вартості активів не допускатиметься.
Податкова служба зможе оскаржувати штучні схемиДругим нововведенням стане загальне правило протидії податковим зловживанням – General Anti-Abuse Rule (GAAR). Воно стосуватиметься операцій, які формально відповідають законодавству, але не мають обґрунтованих комерційних причин і спрямовані переважно на отримання податкової вигоди всупереч меті Податкового кодексу. У таких випадках податкові наслідки операцій визначатимуть з урахуванням їхнього фактичного економічного змісту.
При цьому обов'язок довести факт податкового зловживання покладатиметься на контролюючий орган. Для застосування нового правила передбачено додаткові гарантії для бізнесу. Перевірку щодо можливого зловживання можна буде призначити лише за висновком спеціальної комісії.
Перед початком перевірки компанія отримуватиме окреме повідомлення та зможе надати пояснення або уточнити податкові розрахунки. До розгляду заперечень платник податків матиме право залучити представників Мінфіну та власних експертів. Обмеження міжнародних податкових схемТретій напрям змін стосується так званих гібридних розбіжностей – ситуацій, коли одна й та сама операція або фінансовий інструмент по-різному враховуються для оподаткування у двох країнах.
Такі відмінності можуть дозволяти компаніям двічі враховувати одні й ті самі витрати або зменшувати оподатковуваний прибуток без відповідного відображення доходів. Законопроєкт передбачає механізми нейтралізації таких схем, включно з операціями за участю компаній із різними податковими статусами та випадками подвійної податкової резиденції. Коли запрацюють нові правилаЗастосування нових правил заплановано з 1 січня 2028 року, але лише за умови ухвалення законопроєкту Верховною Радою.
Після прийняття закон набере чинності наступного дня після офіційного опублікування, однак його положення почнуть застосовувати з визначеної дати. Мінфін наголошує, що для адміністрування нових механізмів не потрібно буде запроваджувати окрему податкову декларацію. Інформацію про переміщення активів компанії відображатимуть у чинній декларації з податку на прибуток.
Також реалізація змін не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету. Законопроєкт є частиною виконання євроінтеграційних зобов'язань України, Національної стратегії доходів до 2030 року та домовленостей із Міжнародним валютним фондом. Напередодні, 13 жовтня, Верховна Рада також підтримала в першому читанні законопроєкт №16036, який передбачає запровадження європейських правил обмеження витрат на запозичення.
Разом із новою урядовою ініціативою він формує пакет змін для протидії ухиленню від оподаткування відповідно до законодавства ЄС. За матеріалами: Міністерство фінансів України, Верховна Рада України.
