Експорт Китаю у вересні 2026 року зріс на 36,3% у річному вимірі, значно перевищивши очікування економістів. Головним чинником прискорення стали поставки напівпровідників, комп'ютерного обладнання та автомобілів. Завдяки цьому торговельний профіцит країни наближається до нового історичного рекорду.
Про це свідчать оприлюднені 14 жовтня дані Головного митного управління КНР, які наводять Financial Times, Nikkei Asia та The Wall Street Journal. У вересні Китай експортував товарів на $447,18 млрд – на 36,3% більше, ніж роком раніше. Це найшвидше зростання з лютого 2026 року, коли показник становив 39,6%.
Для порівняння, у серпні китайський експорт збільшився на 25%, а в липні – на 23,9%. Аналітики очікували, що у вересні темпи зростання залишаться приблизно на серпневому рівні, однак фактичні результати виявилися значно вищими. Імпорт Китаю також прискорився – на 31% у річному вимірі, до $313,65 млрд.
У серпні цей показник зріс на 28,2%. У результаті позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Китаю у вересні досягло $133,5 млрд проти $119,1 млрд у серпні. Це найбільший місячний профіцит із січня 2025 року.
За підсумками січня-вересня 2026 року сукупний торговельний профіцит КНР становив приблизно $938 млрд. Таким чином, Китай наближається до рекордного результату 2025 року, коли перевищення експорту над імпортом сягнуло близько $1,2 трлн. Основним рушієм експортного зростання став світовий попит на високотехнологічну продукцію, пов'язану з розвитком штучного інтелекту.
За даними Financial Times, напівпровідники та обладнання для автоматизованої обробки даних забезпечили близько 13 відсоткових пунктів загального приросту експорту. Вартість експорту напівпровідників збільшилася більш ніж удвічі порівняно з вереснем минулого року. Значно зросли також поставки комп'ютерного обладнання та автомобілів, зокрема електромобілів.
Збільшення експорту охопило основні зовнішні ринки Китаю. За інформацією The Wall Street Journal, поставки до США зросли приблизно на 40%, до Європейського Союзу – на 25,3%, а до країн Південно-Східної Азії – на 52,3%. Водночас прискорення китайського експорту посилює занепокоєння торговельних партнерів через зростання дисбалансу в торгівлі.
Насамперед це стосується Європейського Союзу, де обговорюють додаткові заходи захисту внутрішнього ринку від збільшення поставок китайської промислової продукції. Попри високі показники зовнішньої торгівлі, внутрішня економіка Китаю залишається під тиском слабкого споживчого попиту та тривалих проблем у секторі нерухомості. У другому кварталі економічне зростання сповільнилося до 4,3%, що нижче за річний орієнтир уряду на рівні 4,5-5%.
Експорт залишається одним із головних джерел підтримки китайської економіки. Якщо високі темпи зовнішніх поставок збережуться в останньому кварталі, країна може перевищити торішній рекорд торговельного профіциту. За матеріалами: Financial Times, The Wall Street Journal, Nikkei Asia
