Світові ціни на пшеницю зростають через посилення атак у Чорному морі та загрозу скорочення експорту з України й Росії. Водночас усередині України зерно дешевшає через зупинку морських перевезень і накопичення продукції, яку аграрії не можуть вивезти за кордон. Найактивніший ф'ючерсний контракт на пшеницю в Чикаго у середу подорожчав на 1,5%, продовживши зростання другу торговельну сесію поспіль.
За підсумками липня котирування можуть піднятися приблизно на 14% – це буде найбільший місячний приріст від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, повідомляє Bloomberg. Раніше ціни на пшеницю досягали найвищого рівня за два роки, після чого частково відступили. Нову хвилю зростання спричинили побоювання, що атаки на судна, порти та іншу інфраструктуру у Чорному й Азовському морях обмежать постачання під час пікового сезону експорту.
Україна та Росія разом забезпечують понад чверть світового експорту пшениці. Тому навіть тимчасове скорочення відвантажень змушує імпортерів шукати зерно в Європейському Союзі, США, Канаді, Австралії та інших країнах, підвищуючи ціни на міжнародному ринку. Аналітики Rabobank очікують, що протягом липня-вересня з Чорноморського регіону можуть експортувати на кілька мільйонів тонн зерна менше.
На їхню думку, покупцям доведеться переорієнтуватися на альтернативних постачальників, що насамперед підтримає фізичні ціни на зерно в ЄС. Консалтингова компанія SovEcon уже знизила прогноз російського експорту пшениці у поточному сезоні приблизно на 4%. Причиною стали обмеження судноплавства в Азовському морі.
Російська влада також розглядає можливість озброювати зернові судна кулеметами та мобільними ракетними установками для протидії українським дронам. В Україні ситуація розвивається у протилежному напрямку. Зростання світових котирувань не приносить аграріям додаткового доходу, оскільки проблеми з морським експортом створюють надлишок зерна на внутрішньому ринку.
Як писав КУРС України, через припинення закупівель частиною трейдерів ціни на окремі види аграрної продукції вже впали до 7000 грн за тонну. За оцінкою Всеукраїнської аграрної ради, в окремих випадках це нижче повної собівартості виробництва. Продаж за такими цінами не дозволяє господарствам покрити витрати на насіння, добрива, пальне, зарплати та обслуговування кредитів.
Найбільше від падіння закупівельних цін потерпають малі й середні підприємства з обмеженим запасом обігових коштів. За прогнозом ВАР, у 2026/2027 маркетинговому році Україна може виробити близько 81,4 млн тонн основних зернових та олійних культур. Разом із перехідними залишками на внутрішньому ринку буде доступно приблизно 85 млн тонн продукції.
Для збалансування ринку Україна має експортувати близько 67 млн тонн аграрної продукції. Однак без стабільної роботи морських портів можливості вивезення можуть скоротитися приблизно до 1,7 млн тонн на місяць. За такого сценарію в країні може накопичитися від 27,4 млн до 32,4 млн тонн продукції, яку не вдасться своєчасно продати за кордон.
Це посилюватиме тиск на внутрішні ціни та створюватиме дефіцит вільних елеваторних потужностей. Таким чином, світовий та український ринки реагують на одну проблему по-різному. Для міжнародних покупців перебої в Чорному морі означають ризик дефіциту й подорожчання пшениці.
Для українських виробників ті самі перебої означають неможливість експортувати врожай, надлишок зерна всередині країни та падіння цін до рівня собівартості або нижче. ВАР попереджає, що без відновлення морського експорту та державної підтримки частина господарств може залишитися без коштів на осінню посівну. Це створює ризик банкрутств, скорочення посівних площ і зменшення врожаю наступного року.
