Українські атаки на російські нафтопереробні заводи переросли з внутрішньої проблеми РФ у фактор світового ринку пального. Скорочення виробництва та експорту російського дизеля змусило великих покупців шукати альтернативних постачальників, а ціни на пальне і біржові котирування різко зросли. Як пише Axios, наслідки ударів уже помітні в США: 16 липня вартість дизельного пального перевищила 5 доларів за галон.
Зростання пов'язане з глобальною конкуренцією за постачання продукту, який є критично важливим для вантажних перевезень, сільського господарства, будівництва та промисловості. Додатковим сигналом напруженості стало рішення російського уряду розширити обмеження на експорт. З 8 липня тимчасову заборону на вивезення дизельного і суднового пального, а також газойлю поширили на нафтопереробні компанії.
Раніше обмеження стосувалися переважно трейдерів та інших непроизводителей. Заборона діє до 31 липня 2026 року. Виняток передбачено для постачань за міжурядовими угодами.
Російська влада пояснила рішення необхідністю стабілізувати внутрішній ринок, фактично визнавши, що країні не вистачає пального для власних споживачів. Ринок відреагував практично одразу. Після оголошення обмежень ф'ючерси на дизель у Нью-Йорку подорожчали на 11%, а європейські ф'ючерси на газойль завершили торги зростанням на 13%.
Це вказує на побоювання учасників ринку, що зникнення російських обсягів посилить дефіцит в Атлантичному басейні. Масштаб проблем російської нафтопереробки продовжує збільшуватися. За даними Міжнародного енергетичного агентства, із серпня 2025 року зафіксовано щонайменше 100 ударів по російських НПЗ.
Тільки в червні повідомлялося як мінімум про десять атак, причому багато великих підприємств у західній частині РФ були уражені неодноразово. У червні обсяг переробки нафти в Росії знизився на 25% у річному вираженні — до 3,95 млн барелів на добу. Це мінімальний показник більш ніж за два десятиліття, повідомив Associated Press аналітик нафтового ринку Energy Intelligence Гері Піч.
Виробництво бензину скоротилося на 17% — з 1,03 млн до 850 тис. барелів на добу. За оцінкою консалтингової компанії Macro-Advisory, поза роботою могла опинитися приблизно третина російських нафтопереробних потужностей. Точний масштаб шкоди встановити складно, оскільки підприємства не розкривають подробиці ушкоджень.
Дефіцит уже зачепив жителів і підприємства всередині Росії. В окремих регіонах водії годинами або навіть днями стоять у чергах, продаж пального обмежують, а деякі АЗС тимчасово залишаються без запасів. За оцінкою керівника відділу сировинних досліджень JPMorgan Наташі Каневої, окремі незалежні заправки підвищили ціни на 50% і більше порівняно зі звичайним рівнем.
Проблеми виходять далеко за межі приватного автотранспорту. Більш дороге і дефіцитне пальне ускладнює роботу громадського транспорту, комунальних служб, логістичних компаній, сільськогосподарських підприємств і малого бізнесу. Особливо чутливим моментом кризи стає початок збиральної кампанії, коли різко зростає споживання дизеля аграріями.
Швидко відновити пошкоджені НПЗ Росії буде складно. Під час атак уражується спеціалізоване обладнання, частина якого раніше постачалася західними компаніями. Через санкції пошук оригінальних деталей або їх аналогів потребує більше часу і підвищує вартість ремонту.
Аналітики допускають, що дефіцит пального в РФ може зберігатися щонайменше до кінця літа. Водночас змінюються міжнародні потоки пального. Традиційні покупці російського дизеля, включно з Бразилією, змушені шукати додаткові партії в США і в інших експортерів.
Посилення іноземного попиту скорочує доступну пропозицію і підтримує ціни для американських і європейських споживачів. Для України ситуація має подвійний ефект. Тривалі простої російських НПЗ ускладнюють забезпечення армії РФ пальним, збільшують витрати російського бюджету і скорочують можливості нафтових компаній отримувати експортну виручку.
Водночас зростання світових котирувань на дизель може підвищити вартість імпорту пального в Україну і збільшити витрати перевізників, аграріїв та інших великих споживачів. Подальша динаміка залежатиме від тривалості російської експортної заборони, швидкості ремонту НПЗ і здатності України продовжувати удари по нафтопереробній і паливній інфраструктурі РФ. Наразі ринок виходить із того, що вибулі російські обсяги не можна швидко замінити без подальшого підвищення цін.
