Заклики призначити європейського представника для прямого діалогу з РФ стають дедалі гучнішими на тлі зменшення ролі США як посередника між Україною та Росією, але країни ЄС глибоко розділені в питанні, чи є це гарною ідеєю. Про це йдеться у публікації Politico. Високопосадовці з країн, близьких до України, виступають проти ідеї призначення європейського посланця для переговорів про мир між Росією та Україною, аргументуючи це тим, що Владімір Путін не ставиться серйозно до питання припинення вогню.
На їхню думку, призначення посланця може підірвати зусилля щодо тиску на Росію за допомогою санкцій. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив в рамках конференції GLOBSEC у Празі, що Європі слід бути обережною, поспішаючи вести переговори з Росією."Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як людей, які тиснуть на неї, щоб вона пішла на компроміси", – сказав Сікорський. Міністри закордонних справ Естонії та Литви підтримали цю позицію на вихідних, попередивши про потенційну "пастку" від Путіна, спрямовану на затягування переговорів та отримання поступок.
Міністри закордонних справ ЄС мають обговорити питання прямого діалогу з Росією на неформальній зустрічі наприкінці цього тижня, причому головна дипломатка ЄС Кая Каллас також висловила скептицизм щодо цієї ідеї. Попри розбіжності, це не завадило прихильникам прямих переговорів пропонувати кандидатів. Серед потенційних кандидатів: колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, ексглава ЄЦБ Маріо Драгі, президент Фінляндії Александр Стубб, глава Євроради Антоніу Кошта, колишній президент Фінляндії Саулі Нііністьо та колишній голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер.
Стубб підтвердив свою зацікавленість у цій посаді протягом вихідних, але зазначив, що висуне свою кандидатуру лише на прохання лідерів ЄС і після досягнення домовленості про тверде перемир’я. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що правитель РФ Владімір Путін може намагатися втягнути Європу у переговори щодо війни в Україні, оскільки бачить у цьому вигоду для себе.
