У Волоському Дніпровського району відкрили транзитний центр. Приймають тих, хто рятується з прифронтових територій Синельниківщини. Якщо буде потреба – й з Донеччини. Про це повідомили в Дніпропетровській ОВА.
«Максимально переселенці можуть знаходитися у транзитному центрі три дні. Тим часом вирішують, куди рухатися далі. Тут є різні варіанти. Приймають Київщина, Рівненщина, Кіровоградщина. Можливість розселення залишається й у місцях тимчасового проживання на Дніпропетровщині», – зазначив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
У транзитному центрі можна зареєструватися, оформити виплати. Отримати юридичні, психологічні, медичні послуги.
«Зустрічаючи людей, спершу пропонуємо поїсти та відпочити. Далі – зареєструватися. І потім партнери надають різні види допомоги. Тут максимально включені всі – міжнародні та національні організації, влада, громада. Задача нашого фонду – організувати в приміщенні комфорт та скоординувати роботу», – пояснила заступник ради волонтерів при Дніпропетровській ОВА та директорка благодійного фонду «Помагаєм» Марина Передерій.
У приміщенні облаштували кімнати для проживання. Є їдальня, дитячий простір. Створені умови для людей з інвалідністю.
«Ми приїхали із селища Межова. Там на двір навіть не можна вийти. Над нами літають – тільки й слухаєш, чи дзижчить. Ми зважилися виїхати, бо залишилися одні на три вулиці. Майже 40 років там прожили. Важко. Плакала цілий день й цілу ніч», – поділилася пані Ольга, яка евакуювалася разом з родиною.
Пані Галина приїхала до транзитного центру сама. У Мироновому, що на Синельниківщині, залишився її чоловік – доглядати худобу.
«Я там і народилася. Хату гарну збудували. Дуже шкода залишати все. Але прилітає і прилітає постійно. Спати вже навіть вночі неможливо. Днями як вгатило, я схопилася. Не розумію, що робити. Вийшла надвір, потім думаю – раптом уламки. А в хату зайдеш, то може плитами придавить. Страшно», – розповіла Галина.
У транзитному центрі вже розгорнули 76 ліжок. За необхідності кількість збільшать до 200.
