Президентський офіс Південної Кореї вимагає від України офіційних пояснень і вибачень через розкриття інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Про це повідомляє Reuters. Суперечка між Києвом і Сеулом тепер стосується не лише самого оприлюднення інформації, а й того, чи існувала домовленість про її нерозголошення.
Південнокорейська сторона наполягає, що така домовленість була, тоді як в Офісі президента України це прямо заперечують. За даними Yonhap, офіс президента Південної Кореї висловив "сильний жаль" через дії Києва. Старший секретар президента зі зв'язків із громадськістю Сон Гі Хон заявив, що Сеул вважає неправдивим твердження української сторони про відсутність угоди щодо конфіденційності.
Південнокорейська влада також не виключає додаткових заходів у цій справі. Водночас радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив сам факт такої домовленості. Як повідомило видання The Korea Herald через Asia News Network, Литвин відповів на публікацію про нібито порушену угоду: "Такої угоди не було, це неправда".
Він також зазначив, що було б неправильно приховувати місцеперебування конкретних полонених. Таким чином, позиції сторін безпосередньо суперечать одна одній: Сеул стверджує, що Київ погодився зберігати передачу в таємниці, тоді як представник Офісу президента України заявляє, що такої угоди взагалі не існувало. Конфлікт навколо цього питання почався після того, як президент Володимир Зеленський 23 вересня під час виступу на Генеральній асамблеї ООН повідомив, що Україна передала двох захоплених у полон військових КНДР Республіці Корея.
Цю заяву оприлюднено також на офіційному сайті президента України. Після цього президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що оприлюднення порушило домовленість між двома країнами. За версією Сеула, конфіденційність була необхідна через ризики для самих полонених та їхніх родичів у КНДР.
Раніше "Курс України" писав, що українська сторона у відповідь наголошувала: було розкрито лише сам факт передачі, без деталей операції. Двоє військових КНДР потрапили в український полон у Курській області на початку 2025 року після того, як Пхеньян направив своїх військовослужбовців для підтримки Росії у війні проти України. Згодом Київ і Сеул проводили консультації щодо їхньої подальшої долі.
За матеріалами: Reuters, Yonhap, The Korea Herald / Asia News Network
