Україна застосувала нові санкції проти фізичних та юридичних осіб, причетних до незаконного вивезення українського зерна з тимчасово окупованих територій. Президент Володимир Зеленський ввів у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України. Обмеження спрямовані на учасників ланцюжка, який дозволяє Росії вивозити сільськогосподарську продукцію з захоплених територій, приховувати її походження та продавати на зовнішніх ринках.
Київ розглядає такі операції не лише як незаконне привласнення українських ресурсів, але і як одне з джерел доходів, які Росія може використовувати для продовження війни. Українська влада послідовно розширює тиск на так званий тіньовий зерновий флот. До цієї системи входять перевізники, судновласники, капітани, торгові та посередницькі компанії, що беруть участь у транспортуванні продукції з окупованих районів та її подальшій реалізації в третіх країнах.
Для приховування походження вантажів використовуються різні схеми. За даними українських відомств, судна можуть заходити в закриті порти на тимчасово окупованій території, вимикати систему автоматичної ідентифікації AIS, змінювати маршрутні дані та перевантажувати зерно з одного судна на інше. Після цього продукцію намагаються представити на міжнародному ринку як товар російського походження.
МЗС України окремо працює над обмеженням доступу таких суден до іноземних портів, страхування та інших морських сервісів. Масштаб цієї торгівлі залишається значним. Голова МЗС Андрій Сибіга раніше повідомляв, що лише за 2025 рік Росія незаконно вивезла Чорним морем близько 2 млн тонн українського зерна з окупованих територій для подальшого продажу за кордоном.
Санкційна робота проти учасників цих схем ведеться вже не перший рік. У серпні 2025 року Україна застосувала обмеження до 62 фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з привласненням активів на окупованих територіях. Серед них були фігуранти, причетні безпосередньо до експорту зерна з Херсонської, Запорізької, Луганської областей та Криму, а також до логістики через російські судна та зарубіжні компанії.
До того пакету, зокрема, увійшли капітани суден FEDOR, ZAFAR та MATROS SHEVCHENKO, а також компанії Adamz Grain з Єгипту, Gulf & Eastern Food Trading з Оману та російські структури «Терра Трейд Компані», «Крейн Марін Контрактор», «Ідеалпрод» і «Кубань-Форвард». За даними РНБО, вони були безпосередньо задіяні у вивезенні українського зерна. Пізніше Україна розширила обмеження безпосередньо на морський транспорт.
У листопаді 2025 року Зеленський ввів санкції проти 56 суден, які в 2022–2025 роках незаконно заходили в окуповані Росією українські порти і вивозили звідти продовольчу продукцію, включаючи пшеницю та насіння соняшнику. Київ намагається домогтися і практичних наслідків за межами власної юрисдикції. Одним з найбільш помітних прецедентів стала справа суховантажу Caffa.
У 2026 році суд у Швеції підтримав заходи щодо судна, яке українська сторона пов'язує з незаконним заходом в окуповані порти та вивезенням аграрної продукції. Україна розраховує, що подібні рішення прийматимуться і в інших країнах. Окремий напрямок роботи стосується держав, куди прибувають такі вантажі.
Весною Україна зверталася до Ізраїлю після заходу в порт Хайфи судна ABINSK із зерном, яке Київ вважав вкраденим з тимчасово окупованих територій. Українська сторона передала матеріали кримінального провадження і домагалася арешту судна та його вантажу. Новий санкційний крок продовжує цю стратегію: Україна прагне впливати не лише на самі судна, але й на всю інфраструктуру торгівлі — від власників і капітанів до посередників і покупців.
Паралельно Київ домагається синхронізації обмежень з Євросоюзом, США та іншими партнерами, оскільки саме міжнародні санкції можуть суттєво ускладнити фігурантам доступ до портів, банківських розрахунків, страхування та глобальної морської логістики. За матеріалами: Офіс президента України, МЗС України
