"Коаліція охочих", яка координує підтримку України та готує гарантії безпеки після можливого припинення вогню, може зіткнутися з кризою лідерства. Причинами стали відставка британського прем'єра Кіра Стармера та майбутнє завершення президентського терміну Емманюеля Макрона, пише The Telegraph. Стармер і Макрон фактично очолювали об'єднання та намагалися посилити роль Європи на тлі непередбачуваної політики президента США Дональда Трампа.
На липневому саміті в Парижі вже були представлені 37 країн. Учасники підтвердили готовність багатонаціональних сил діяти в Україні на землі, у повітрі та на морі після встановлення надійного режиму припинення вогню й на прохання Києва. Кір Стармер залишив посаду прем'єр-міністра Великої Британії 20 липня.
Його наступником став колишній мер Великого Манчестера Енді Бернем, який має значно менше досвіду у зовнішній політиці. Новий британський прем'єр запевнив союзників, що Лондон не змінюватиме курс щодо України. Першим іноземним лідером, якого Бернем прийняв після вступу на посаду, став президент Володимир Зеленський.
Їхня зустріч відбулася 27 липня на військово-морській базі в Портсмуті. Водночас головні побоювання західних дипломатів пов'язані не з Лондоном, а з майбутнім відходом Макрона. Президентські вибори у Франції заплановані на 18 квітня та 2 травня 2027 року, а його другий термін завершується 14 травня.
Макрон не зможе балотуватися на третій термін поспіль. За оцінкою The Telegraph, перемога на французьких виборах політиків, які прихильніше ставляться до Росії або виступають проти нинішньої ролі НАТО, може суттєво змінити підтримку України. Британські посадовці вже аналізують можливі наслідки для "коаліції охочих", відносин Лондона й Парижа та обміну секретною розвідувальною інформацією.
Потенційним наступником Макрона в ролі одного з європейських лідерів коаліції видання називає канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Однак Берлін досі не взяв на себе зобов'язання направити військових до України після припинення вогню. Усередині німецької владної коаліції також зберігаються розбіжності щодо переговорів із Москвою та майбутнього відновлення економічних відносин із Росією.
Очолити об'єднання навряд чи зможуть і прем'єри Польщі та Італії Дональд Туск і Джорджа Мелоні. Обидві країни підтримують Україну, але їхні уряди не погодилися направляти військових для майбутньої місії на українській території. The Telegraph попереджає, що послаблення "коаліції охочих" може мати довгострокові наслідки.
Якщо європейські партнери не виконають обіцянок щодо гарантій безпеки, майбутні українські уряди можуть почати шукати альтернативних союзників поза межами традиційного західного блоку. За матеріалами: The Telegraph
