Місію НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії переводять у формат повітряної оборони. Це дасть Альянсу більше гнучкості та швидшу реакцію на повітряні загрози біля кордонів із Росією. НАТО змінює формат своєї місії Baltic Air Policing у країнах Балтії.
Вона має перейти від повітряного патрулювання до місії повітряної оборони, заявив президент Литви Гітанас Науседа. За словами Науседи, це стало одним із ключових результатів саміту НАТО в Анкарі. Новий формат означає, що союзницькі винищувачі отримають ширші можливості реагування на повітряні загрози, зокрема на об'єкти, які можуть становити небезпеку для країн Балтії.
Естонське суспільне мовлення ERR пише, що рішення про оновлення місії ухвалили союзники НАТО на саміті в Анкарі. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур пояснив, що йдеться про ширші повноваження для Верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі та уточнення повноважень пілотів. За словами Певкура, для звичайних жителів великих змін не буде: літаки НАТО і далі чергуватимуть у регіоні.
Але в оперативному сенсі місія має стати швидшою та гнучкішою. Рішення щодо реагування ухвалюватиме Об'єднаний центр повітряних операцій НАТО в німецькому Удемі, якщо немає окремих національних обмежень. Ще одна зміна стосується естонської авіабази Емарі.
Вона має перейти зі статусу допоміжної бази для місії Baltic Air Policing до статусу визначеної операційної авіабази НАТО. Водночас кількість винищувачів, які постійно перебуватимуть на базі, найближчими роками суттєво не зміниться, якщо не виникне потреби у швидкому посиленні. Місія Baltic Air Policing діє з 2004 року, коли Литва, Латвія та Естонія вступили до НАТО.
Оскільки країни Балтії не мають власних достатніх винищувальних спроможностей для повного прикриття неба, союзники по Альянсу по черзі розміщують літаки на базах у Шяуляї в Литві та Емарі в Естонії. Після анексії Криму Росією у 2014 році НАТО посилило присутність у регіоні. Винищувачі Альянсу регулярно підіймаються для ідентифікації та супроводу російських військових літаків, які наближаються до повітряного простору країн НАТО або летять без транспондерів, планів польоту чи зв'язку з диспетчерами.
Альянс переходить від моделі спостереження і перехоплення до активнішої оборони повітряного простору, що стало особливо актуальним після масового застосування Росією дронів і ракет у війні проти України та зростання кількості інцидентів біля кордонів НАТО. Посилення повітряної оборони Балтії має практичне значення для безпеки всього регіону. Литва, Латвія та Естонія межують із Росією або Білоруссю, а також розташовані поруч із Калінінградською областю РФ, тому швидкість реакції НАТО на повітряні загрози є ключовим елементом стримування.
За матеріалами: LRT, ERR
