Європейська розвідка попереджає, що воєнна модель російської економіки створила небезпечне навантаження на банки. Новим тригером кризи можуть стати сильніші санкції проти фінансового сектору або тривале падіння цін на нафту. Російська економіка через війну проти України опинилася у "вибуховій ситуації".
Про це йдеться в новому звіті з кіл європейських розвідок, який опинився у розпорядженні Frankfurter Allgemeine Zeitung. Автори документа вважають, що зовні Росія ще зберігає вигляд динамічної економіки, але реальна ситуація вже не відповідає цій картині. Найвразливішим місцем у звіті названо банківський сектор.
За оцінкою розвідки, баланси російських банків "штучно роздуті", а самі банки знижували межі ризику, щоб залучати інвесторів навіть за високих ставок. Ключова ставка в Росії залишається на рівні 14,5%, що робить кредитування дорогим і посилює тиск на бізнес. Окремим ризиком названо масову видачу державою субсидованих іпотечних кредитів.
Вона розігріла ціни на нерухомість і створила загрозу формування бульбашки, яка може обернутися неплатежами. Банки також несуть навантаження через борги, пов'язані з партнерствами між державними та приватними структурами в російських регіонах. У звіті стверджується, що фінансовим установам фактично доводиться брати на себе збитки малоприбуткових проєктів і проблеми регіонів із поверненням коштів.
Ще один прихований ризик – пільгові кредити оборонним підприємствам. За даними FAZ, банки видавали їх під тиском Кремля компаніям із величезними фінансовими потребами. Саме це може приховувати частину реального боргового навантаження воєнної економіки РФ.
У звіті зазначається, що ще у вересні російська влада фіксувала накопичення слабких сигналів у банківському секторі й побоювалася можливої банківської кризи протягом наступних 12 місяців. Центробанк РФ намагається втримати ситуацію під контролем, але тиск на нього зростає. Москва вже офіційно визнає, що економіка може щонайменше два роки перебувати у стагнації.
Прогноз зростання на поточний рік знижено до 0,4%, однак економісти Кільського інституту світової економіки та Stockholm Institute of Transition Economics вважають і цю оцінку надто оптимістичною. Банківські ризики накладаються на бюджетний тиск. Bloomberg раніше писав, що Росія дедалі активніше фінансує витрати через борг, хоча Володимир Путін роками називав низький держборг однією з переваг російської економіки.
Financial Times також повідомляла, що воєнні витрати РФ у 2026 році можуть перевищити бюджет щонайменше на 2 трлн рублів. У негативному сценарії перевищення може сягнути 4 трлн рублів. Через це Мінфін РФ пропонував заморожувати частину невійськових видатків, але оборонні витрати Кремль скорочувати не хоче.
Додатковий сигнал – суперечка навколо ключової ставки. Путін публічно заявив, що на тлі зниження інфляції можна очікувати пом'якшення політики. Водночас у Центробанку відповіли, що інфляційний тиск залишається високим, а простір для зниження ставки обмежений, зокрема через високі державні витрати.
Для України ця оцінка важлива з двох причин. По-перше, вона показує, що тривала війна дедалі більше переносить ризики з бюджету РФ у банківську систему. По-друге, вона посилює аргументи на користь жорсткіших фінансових санкцій, оскільки саме банки можуть бути одним із найчутливіших місць російської воєнної економіки.
За матеріалами: Frankfurter Allgemeine Zeitung, Bloomberg, Financial Times
