Президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію угоди з Євросоюзом щодо позики на підтримку України. Частина умов для отримання грошей стосується податків, митниці, ПДВ, міжнародних посилок і спрощеної системи оподаткування. На сайті Верховної Ради з'явився законопроєкт №0376 про ратифікацію угоди між Україною, Національним банком України та Європейським Союзом щодо позики на підтримку України.
Документ вніс Президент Володимир Зеленський. У картці законопроєкту зазначено, що йдеться про ратифікацію Угоди про позику та Меморандуму про взаєморозуміння між Україною і ЄС щодо отримання макрофінансової допомоги в межах Позики на підтримку України. Головним визначено Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
Станом на ранок 28 травня законопроєкт перебуває на опрацюванні в комітеті. Для ратифікації міжнародного договору Верховній Раді потрібно ухвалити закон щонайменше 226 голосами. Загальна програма ЄС передбачає позику для України на €90 млрд у 2026-2027 роках.
За даними Ради ЄС, у 2026 році Україні мають зробити доступними €45 млрд: €8,35 млрд через макрофінансову допомогу, ще €8,35 млрд через Ukraine Facility і €28,3 млрд на підтримку оборонно-промислового потенціалу. Саме макрофінансова частина на €8,35 млрд прив'язана до меморандуму, який Україна має ратифікувати. Умови отримання коштів поділені на кілька напрямів: мобілізація внутрішніх доходів, ефективність бюджетних видатків і управління державними фінансами.
Найчутливіший для бізнесу блок – мобілізація внутрішніх ресурсів. У документах ідеться про податкові зміни, які мають збільшити доходи бюджету. Серед них – оподаткування доходів через цифрові платформи, скасування податкової пільги для міжнародних посилок, продовження військового збору і реформа пільгового податкового режиму.
Для першого траншу на €3,2 млрд Україна має, зокрема, подати законопроєкти щодо скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок і оподаткування доходів через цифрові платформи. Також серед умов – продовження військового збору 5% на три роки, що має дати бюджету щонайменше 140 млрд грн на рік. Для другого траншу на €3,7 млрд серед умов фігурує вже ухвалення законів про оподаткування цифрових платформ і скасування пільги для міжнародних посилок.
Виняток передбачається для товарів, призначених для цілей безпеки та оборони. Третій транш на €1,45 млрд пов'язаний із глибшою реформою спрощеної системи оподаткування. Україна має подати до Верховної Ради законодавчі пропозиції, які забезпечать додаткові надходження щонайменше 70 млрд грн на рік.
Серед таких заходів – протидія штучному дробленню бізнесу для збереження права на пільгові режими, обмеження повторного переходу на спрощену систему після переходу на загальну систему, а також запровадження диференційованих ставок податку для платників третьої групи залежно від виду економічної діяльності. Окремо меморандум передбачає зближення українського корпоративного оподаткування з європейськими правилами проти ухилення від сплати податків, спрощення адміністрування ПДВ, оновлення підходів до митного регулювання і призначення постійного керівника Державної митної служби. Для держави ці умови важливі через доступ до великого пакета зовнішнього фінансування.
Для бізнесу й домогосподарств – через те, що частина зобов'язань може прямо змінити правила оподаткування ФОП, міжнародних покупок, цифрових платформ і адміністрування ПДВ. Водночас ратифікація меморандуму сама по собі ще не означає негайного запровадження всіх податкових змін. Для більшості з них Верховна Рада має окремо розглядати і ухвалювати відповідні законопроєкти.
За матеріалами: Верховна Рада України, Рада ЄС
