Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів, що під час візиту Світлани Тихановської до МЗС українська сторона показала білоруській делегації архівні дипломатичні документи часів Української та Білоруської Народних Республік. Копії цих документів передали гостям з Білорусі. За словами Сибіги, матеріали для спеціальної виставки надала Державна архівна служба України.
Міністр назвав документи унікальними та підкреслив, що вони доводять глибокий історичний фундамент українсько-білоруських відносин. Серед представлених документів був охоронний лист 1918 року зі зверненням міністра закордонних справ УНР до військових, цивільних і залізничних установ не перешкоджати переїзду офіційного представника БНР Олександра Цвікевича. Аналогічний документ стосувався білоруського генерального консула в Києві.
Також делегації показали лист до МЗС УНР про створення урядом Білорусі спеціальної торговельно-економічної комісії, яка мала розпочати переговори про укладення економічного договору між УНР і БНР. Ще один документ — лист 1919 року надзвичайного і повноважного посла БНР до директора департаменту зовнішньої торгівлі Міністерства народного господарства УНР. У ньому Білорусь висловлювала бажання відновити та розвивати торгівлю, а також експортувати до України низку товарів.
Сибіга зазначив, що у відповіді українського департаменту український та білоруський народи називалися «братніми», а українська сторона висловлювала готовність розпочати переговори про налагодження товарообміну. Серед інших документів були телеграма Ради Всебілоруського з'їзду про призначення Павла Алексюка представником при уряді УНР, наказ Дмитра Дорошенка про відрядження Івана Красковського до Мінська та Вільно для налагодження дипломатичних відносин, а також повноважна грамота надзвичайного посла БНР Олександра Цвікевича. За словами голови МЗС, ці матеріали показують офіційну взаємодію незалежних української та білоруської держав у період 1917–1919 років, а також тісні дипломатичні та людські зв'язки між двома народами.
Тіхановська, своєю чергою, передала Сибізі репліку мапи Великого князівства Литовського Радзивілла-Сиротки 1613 року. За словами міністра, це одна з перших мап із назвою «Україна», а напис VKRAINA з'явився завдяки волинській знатьні, зокрема Василю-Константину Острозькому. Сибіга заявив, що Україна та Білорусь крок за кроком повертають власну історію, яку Москва намагалася привласнити чи спотворити.
За його словами, відновлення правди про минуле дає сили для боротьби в теперішньому та надію на майбутнє. Для України ця тема важлива не лише як історичний жест. На тлі війни та ролі режиму Олександра Лукашенка в підтримці російської агресії Київ підкреслює відмінність між офіційним Мінськом і демократичними силами Білорусі, а також нагадує про період, коли українці та білоруси будували власні незалежні державні проєкти.
За матеріалами: Андрія Сибіги
