Вчора в Афінах відбувся неформальний саміт лідерів Західних Балкан за участю Володимира Зеленського та представників Євросоюзу.
Учасники саміту ухвалили Афінську декларацію, присвячену нашій країні. У ній було виражено підтримку «незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, засновану на цінностях демократії та верховенства права, перед російською агресією».
Не всі були згодні з проектом цього важливого документа, зокрема сербський президент наполіг, щоб було прибрано пасаж про підтримку антиросійських санкцій. І все ж таки важливу для України декларацію було прийнято і продемонструвало колективну підтримку нашої держави.
Подія значуща. Але не менш значущою була і друга цьогорічна зустріч президента Володимира Зеленського із сербським колегою Александаром Вучичем.
З міркувань безпеки вона не анонсувалася заздалегідь, і Вучич оголосив про неї лише ввечері першого дня саміту, за кілька годин до її початку, заявивши, що очікується відверта розмова тет-а-тет щодо всіх актуальних проблем двосторонніх відносин Сербії та України. У тому числі й про визнання/невизнання Косова.
Поки що інформація про цю зустріч дуже мізерна. Але, схоже, що переговори все ж таки були досить успішними. Зеленський відзначив їхню відвертість і продуктивність, а Вучич написав про «коректну, хорошу, відверту та дружню розмову» з усіх важливих питань і для Сербії, і для України, для регіону та світу. Він особливо зазначив, що були обговорені події в Україні та «на КіМ» (Косово та Метохія, таку назву Косово використовують у Сербії). Повторив Вучич і те, що Сербія від початку російської агресії поважає територіальну цілісність України.
За нашою інформацією з дипломатичних джерел, Вучич, очевидно, прийняв запрошення президента України та візьме участь у черговій зустрічі «Кримської платформи» (скоріше за все онлайн).
Якщо так станеться, це буде болючим ударом по російському агресору, ще одним виявом того, що Росія виявляється у дедалі більшій ізоляції.
Це стане якщо не проривом в українсько-сербських відносинах, то першим кроком до відновлення справді дружніх зв'язків двох країн. За словами сербського президента, обговорювалися питання розвитку співробітництва у різних сферах та відновлення України після закінчення війни.
Примітно, що на прес-конференції після зустрічі із Зеленським сербський президент згадав про те, що відбувалося у 1999 році, коли почалися бомбардування Сербії. Очевидно, президент України нагадав, що навесні наша країна доклала чималих зусиль для деескалації. Буквально за кілька годин до початку бомбардувань тодішні міністри закордонних справ Борис Тарасюк та оборони Олександр Кузьмук зробили останню спробу переконати Слободана Мілошевича розпочати переговори із західними союзниками. А згодом Україна засудила бомбардування Югославії авіацією НАТО. Та й українські миротворці довгий час після закінчення війни забезпечували мир у Косові та захищали сербів у новій країні, на відміну від російських десантників, які швидко покинули Пріштіну. Підтримка світу – не російські інтереси.
Вучич та Зеленський не залишили без уваги подолання викликів на євроінтеграційному шляху Сербії та України та можливість об'єднання зусиль для цього. Було окреслено й інші питання — продовольчу безпеку (у контексті відновлення зернової угоди), розвиток транспортного сполучення, взаємне визнання документів. Український президент подякував сербському народу за допомогу нашим біженцям.
Звичайно, для обох президентів тема визнання/невизнання Косова була дуже чутливою та непростою. DT.UA нещодавно писало, який резонанс у Сербії та Україні мав підпис депутатів Верховної Ради під листом європейських парламентаріїв про перегляд політики щодо косовсько-сербських відносин та необхідності визнання Косова.
Президент Зеленський запевнив Вучича у збереженні позиції України щодо підтримки територіальної цілісності та незмінності кордонів Сербії. А це означає, що позиція щодо Косова — невизнання його незалежності — залишається незмінною. Це підтвердив президент Сербії на прес-конференції після зустрічі, двічі наголосивши, що він «переконаний» у збереженні Києвом такої позиції й надалі.
А за інформацією доповідачки Європарламенту з Косово Віоли фон Крамон, Вучич запропонував Зеленському в обмін на невизнання Косова розпочати постачання сербської зброї та боєприпасів.
Справді, про яке визнання незалежності Косова, нерідко на догоду політикам-популістам та миттєвим дивідендам, сьогодні може йтися, якщо частина української території окупована Росією? При цьому складається враження, що вітчизняні прихильники негайного визнання слабо розуміють, якого виду незалежність Косово слід вибрати із трьох видів: де-юре (повне юридичне); де-факто – за рівнем фактичного співробітництва; ad hoc – за потребою, епізодично.
Виходячи з інформації, що є у нас, пріоритет відданий останньому варіанту, для чого в Приштині, за прикладом інших країн, буде відкритий або «офіс зв'язку», або «дипломатичний офіс». Це дозволить забезпечити дипломатичну присутність у Косові, не порушуючи збереження вірності територіальній цілісності Сербії. Що відповідає національним інтересам України.
Адже не секрет, що і Белград, і Пріштіна у відносинах з Україною керуються своїми інтересами. Белград, все ще зважаючи на позицію та інтереси Москви в регіоні, надає Києву більше декларативну підтримку в міжнародних організаціях, але відкидає антиросійські санкції (як це знову сталося в Афінах). Пріштіна ж, сподіваючись отримати від західних союзників велику підтримку у формуванні своєї державності, в силу свого потенціалу надає практичну допомогу — навчання мінерів, розвиток співпраці між громадськими організаціями, гуманітарну допомогу.
Зустріч Зеленського та Вучича зайняла одне з центральних місць у регіональних мас-медіа, де було наголошено щодо сторін до територіальної цілісності. Так хорватський Index зазначає: двоє президентів підтвердили, що Україна не визнає незалежності Косова, а Сербія — окупацію частини української території. На це звертають увагу чорногорські та словенські ЗМІ, цитуючи слова Вучича про переконання в тому, що Україна не змінить свою позицію щодо Косова. Радіотелебачення БіГ (BHRT), сербський портал B92, Al Jazeera пишуть, що обидва президенти мали хорошу і відверту розмову.
Російські медіа поки що ніяк не коментували зустріч президентів Сербії та України. Але те, що така зустріч Вучича з Зеленським відбулася, безумовно, не тішить Москву, яка все ще сподівається утримати сербського президента у своїй орбіті.
Загалом перша поїздка українського президента на Балкани виявилася цілком успішною. Так, ці країни не можуть надати великих партій озброєнь та боєприпасів. Але одноголосна підтримка балканськими державами боротьби України за звільнення від російської окупації, зафіксована в Афінській декларації, і початок відновлення нормальних відносин із Сербією — одним із лідерів регіону — також є важливими.
